Інформаційний звіт про проведення заходу «Пошук, ексгумація та перепоховання останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові»

Травень 4, 2016 dolyalviv Експедиції

Інформаційний звіт

про проведення заходу

«Проведення пошуку, ексгумації та перепоховання останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові»

 Коротка історична довідка.

Голоско згадується вперше 1401 року під назвою «Головсько». Голоско Велике на землях передмістя Львова у 1402 році заснував Петро Цімерман, а Голоско Мале – у 1422 році Ян Цімерман. У 1869 році згідно перепису у Голоско Великому та Малому мешкало відповідно 450 та 343 людей. У 1881 році тут налічувалось 401 греко-католиків та 289 римо-католиків.

На початку ХХ ст. межа між Великим і Малим Голоском проходила нинішніми вулицями Під Голоском, Яніса Райніса. Мале Голоско було приєднане до Львова у 1931 році. Протягом 1934-39 років Велике Голоско входило до складу гміни Брюховичі Львівського повіту. У 1942-44 роках Велике Голоско було введене до розширеної території міста Львова і входило до складу 7-ї дільниці міста – Замарстинова. Після війни Велике Голоско увійшло до складу Брюховицького району, а після його ліквідації у 1958 році було приєднане до Львова.

За свідченнями місцевих мешканців до 1939 року територія розташована північніше від Замарстинівського цвинтаря була не заліснена і на ній розміщувався військовий полігон.  Із 1949 до 1957 року тут захоронювали в’язнів пересильної тюрми № 25. Пересильна тюрма № 25 була створена у місті Львові восени 1944 року та діяла до 1955 року. «Пересилка» була однією з найбільших тюрем такого типу в УРСР. Вона знаходилась за залізничним насипом, по лівій стороні вулиці Полтв’яної (тепер проспект Чорновола). Сюди звозили засуджених в’язнів з інших тюрем Західної України, де вони перебували від тижня до року в очікуванні на свій етап.

Рішенням виконкому Львівської міської ради N 800 від 01.07.1952 року для «розширення Замарстинівського кладовища» було виділено додаткові площі в 2,8 га. Цим актом заднім числом фактично було узаконено таємні поховання. Іншим рішенням виконкому Львівської міської ради N266 від 18.05.1967 року було «закрито» для поховань Замарстинівське, Левандівське та інші цвинтарі міста. Згодом рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих № 317 від 1 червня 1967 року заоране Замарстинівське тюремне кладовище площею 2,8 га було передано «під посадку колективних садів» похоронному бюро, заводу будівельних виробів, міськкомунгоспу, міськжитлоуправлінню, а також за кондитерській фірмі «Світоч». За останньою було закріплено земельну ділянку площею 0,5 га. Далі рішенням ЛМР N 1174 від 05.03.1998 року членам садівничого кооперативу «Світоч» було передано у приватну власність земельні ділянки в урочищі «Голоско» загальною площею 5419 кв.м.

У травні 1996 року Львівським товариством «Пошук» були закладені пробні шурфи і ексгумовані 20 останків з окремих могил, поховані у примітивних трунах, на глибині від 1.5 до 1,8 м, без одягу. Через брак коштів і підтримки адміністрації роботи довелося припинити. Була проведена судово-медична експертиза, яка не виявила слідів насильницької смерті, хоча і не заперечувала цього. Вік в’язнів – від зовсім юних до цілком похилого (18-80).

У 1999 р. за ініціативою «Меморіалу» облдержадміністрація винесла рішення про продовження досліджень на Замарстинівському тюремному кладовищі. Із 20.09 до 9.10. тут працювала група з 5 дослідників-археологів “Пошуку”. Допоміжні земляні роботи виконували 20 солдатів в/ч 4114 Національної Гвардії. Ексгумовано 122 останки, які не відрізняються від попередніх 20 за характером поховання та особливостями останків. Лише в одному черепі виявлено кульові отвори. Можливо, це був утікач, застрелений охороною. Багато серед досліджених було прижиттєвих інвалідів, жінок, стариків, юнаків. Через відсутність судмедексперта точніші дослідження не виконані. Є ряд кістяків із слідами посмертних анатомічних досліджень, що частково відповідає записам у книгах обліку судмедексертизи за ці роки. Виявлено також два масові захоронення останків понад 10 немовлят та окремих видалених у дорослих кісток. 74 металеві бірки передані для лабораторних досліджень у прокуратуру. Із закінченням фінансування роботи припинено.

У неповних списках жертв, складених пошуківцями на основі актів, особових справ та журналів обліку померлих лікарні і пересильної в’язниці, є 265 прізвищ, з датами смерті, номерами могил, переважно з політичними статтями репресій. Серед них – імена 17 немовлят, які опинилися в неволі разом з матерями або народилися вже тут.

 24 жовтня відбулося урочисте поховання у саркофагу на Марсовому полі Личаківського кладовища, у маркованих трунах, 142 ексгумованих Львівським «Меморіалом» жертв комуністичного режиму. Нажаль, ексгумаційна документація (протоколи ексгумації) для працівників КП ЛОР «Доля» виявились не доступними.

Протягом травня-червня 2014 року працівниками КП ЛОР «Доля» було проведено перший етап ексгумаційних робіт у місті Львові, в урочищі «Голоско». Початковий етап розкопок полягав у розкритті території в межах ділянки номер 9. Виявлено: масове поховання, ймовірно, жертв політичних репресій із лікарні Пересильної тюрми № 25 протягом 1944-55-х років. На даному етапі розкрито частину території. Площа розкопу – понад 120 кв.м. Кількість закладених шурфів – 21. Кількість виявлених останків – 108 дорослих –  як чоловічої, так і жіночої статі, а також 34 дитячих (ненароджені та народжені у віці до 1 року.). Вік дорослих – молодий, середній, похилий. 55 дорослих та 33 дитячих останків були захоронені в одиночних та групових 2-3 ярусних похованнях. 53 дорослих останків та 1 дитячий останок виявлені у одному масовому похованні.

На окремих останках присутні ознаки прижиттєвих травм та перенесених захворювань, ознаки прижиттєвого хірургічного втручання, (трепанація черепа, розтин кісток) а також лікування (ампули та кришечки від флаконів). Ці ознаки, а також присутність у похованнях останків ненароджених дітей та немовлят підтверджують версію того, що маємо справу із лікарняним цвинтарем. Поховання здійснювались у планомірному порядку протягом певного відрізку часу, що також підтверджує версію про кладовище, а не територію із стихійними, випадковими похованнями. Таким чином, можемо припустити, що саме на цьому місці був таємний цвинтар лікарні пересильної тюрми у Львові.

Що стосується масового поховання під номером 18, то наявність його можна пояснити тим, що у післявоєнні роки було вирішено пере заховати останки жертв комуністичного терору 1941 року із Замарстинівської тюрми на дійсне таємне кладовище. Попередньо останки були поховані і пролежали у землі кілька років. Відповідно перепохованню підлягали вже напіврозкладені тіла.

 

ПОШУК ТА ЕКСГУМАЦІЯ

Проведення пошуку та ексгумації  останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові (Урочище «Голоско»  (6-й Топольний провулок).

 

Підставою для проведення пошукових досліджень стало звернення власника ділянки номер 9 кооперативно-садівничого товариства «Світоч» в урочищі «Голоско», який під час земельних робіт під фундамент будинку виявив людські останки.

Протягом травня-червня 2014 року працівниками КП ЛОР «Доля» було проведено перший етап ексгумаційних робіт у місті Львові, в урочищі «Голоско».

Другий етап було проведено 7-12 жовтня 2014 року. Початковий стадія розкопок полягала у розкритті решти території в межах ділянки номер 9 за допомогою екскаватора. розширено. Розкоп має форму прямокутника із приблизними розмірами 2х6 м, глибиною 1,7 м. Площа – понад 12 кв.м. Поховання розміщені в ряд. Орієнтація – північний схід – південний захід. Відкрито 6 поховань. На глибині 1,5 м від сучасної поверхні виявлено залишки перетлілої деревини. Це вказувало, що загиблі були поховані в дерев’яних ящиках. Подальше розкриття об’єктів проводилося вручну, за допомогою лопат, щіток  і совків. Усього було відкрито 6 поховань.

Поховання 1.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останок однієї особи. А саме: останок чоловіка зрілого віку, череп роздавлений. Орієнтація голови – північний схід – південний захід. Верхні кінцівки напівзігнені, складені на тазі Супровідний матеріал відсутній.

Поховання 2.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останки 5 осіб. А саме: останок чоловіка середнього віку, останки грудних кліток, які належали трьом особам, а також останок людини невстановленої статі та віку. Супровідний матеріал відсутній.

Поховання 3.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останки двох осіб. Перший – останок чоловіка, череп відсутній. Другий – останок жінки віком до 25 років. Супровідний матеріал відсутній.

Поховання 4.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останки трьох осіб – двох чоловіків похилого віку та однієї ненародженої дитини. А саме: один останок чоловіка, вік 60-70 років, із залишками одягу чорного кольору, у ділянці грудей виявлено краватку чоловічу чорного кольору із сірими косими смужками та металевими кільцями для фіксації на шиї; останок чоловіка, вік 60-70 років; останок ненародженої дитини. Останки розміщені поруч один біля другого.

Поховання 5.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останки двох осіб. А саме: останок чоловіка віком 50-60 років, права стегнова кістка після прижиттєвого перелому зрослась із зміщенням (при житті чоловік був калікою); останок чоловіка віком 50-60 років. Останки розміщені у положенні один на другому. Супровідний матеріал відсутній.

Поховання 6.

Шурф розмірами: 1х2 м. На глибині бл. 1,5 м виявлено останки двох осіб. А саме: останок зрілої людини (візуально стать не визначається); частина останка дорослої особи, представлений відокремленою грудною кліткою, фрагментами черепа із видимими ознаками трепанації та окремо відкладеними кістками рук. Супровідний матеріал представлений натільним медальйоном з цинку, пошкодженого корозією, із зображенням Богородиці та написом з одного боку «O MARJO BEZ [grzechu] POCZęTA MODL SIE ZA NAMI, [którzy] się do Ciebie uciekamy» і монограмою у вигляді букви «М» з Хрестом, сердець Ісуса Хреста і Марії Діви, а також 12-ти зірок (т. зв. «вінець Марії». Крім того в похованні виявлено пару чоловічого взуття (черевики).

Перепоховання.

Виявлені останки були передані Державному історико-культурному музею-заповіднику «Лича́ківський цви́нтар» для перепоховання на території кладовища.

ВИСНОВКИ

 У результаті пошуку та ексгумації останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові, проведених працівниками Комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» були отримані такі результати:

1. Виявлено: масове поховання, ймовірно, жертв політичних репресій із лікарні Пересильної тюрми № 25 протягом 1944-55-х років. Площа розкопу – понад 12 кв.м. Кількість закладених шурфів – 6.
2. Виявлено та ексгумовано останки 15 осіб (із них одна ненароджена дитина).
3. Серед віднайденого супровідного матеріалу, ознак і предметів, які б дали можливість провести ідентифікацію похованих осіб, на даному етапі не виявлено.